пʼятницю, 6 листопада 2015 р.

Сповідь вчителя

Я щоранку заходжу в клас.
На дитячих обличчях – усміх.
Що я варта, діти, без Вас?
Ви – натхнення моє, мій успіх.

За плечима сивіють роки,
Але й досвід пройшов літами,
Що я варта, без Вас, малюки?
Я в безмежнім боргу перед Вами.

Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і душу,
Я щороку заходжу в клас.
Я учитель, я вчити мушу.
Рузинська Т. Г.

Немає коментарів:

Дописати коментар